«Карта поляка» та її вплив на українців Друк
(4 Votes)
Архів новин Четвер, 19 квітня 2012

У березні 2008 року вступив в дію прийнятийпольським Сеймом закон «Про Карту поляка». Цей закон надаєряд привілеїв жителям, що мешкають у країнах колишнього СРСР. Для цього вони повинні звернутися в консульства Польщі й одержати Карту поляка — документ, що засвідчує приналежність до польського народу. Разом з тим, одержання Карти не значить надання польського громадянства.

Цей документ може бути виданий особі, що зараховує себе до польського народу, і в той же час знає польську мову і вважає її рідною; знає і зберігає польські традиції і звичаї; доведе, що хоча б один з батьків, дідусь або бабуся, або ж прадідусь і прабабуся, були польської національності або мали польське громадянство.

Коментуючи закон «Про Карту поляка», теперішній призедент Польщі Броніслав Коморовський сказав: «Протягом багатьох років Ви носили білого орла у своєму серці. Сьогодні влада Польщі знову видає Вам документ зорлом. Пишаєтеся ним!». Вказаний закон було прийнято з метою заповнення вільних робочих місць у Польщі.

Оскільки Галичина понад 600 років була під польським пануванням, то культура і мова галичан є досить близькою до польської. У результаті, як прогнозують експерти, через кілька років на території Західної України буде проживати біля мільйона новоявлених поляків, що досить серйозно змінить етнополітичну карту України.

Окрім того, застосування «Карти поляка» може спричинити відтік студентської молоді до Польщі, а виїзд працездатних осіб загострить наявну вже нині в Україні проблему вільних робочих місць та збільшить міграцію зі Сходу. А це у свою чергу покличе за собою ускладнення міжетнічної ситуації в нашій державі.

До речі, не лишається осторонь таких процесів і Росія, яка наразі посилює свою діяльність на захист прав своїх співвітчизників безперешкодно долати російсько-український кордон і може ввести щось назразок «Карти росіянина». А за підрахунками російських соціологів, на сході і півдні України кількість жителів нашої держави, які будуть зацікавлені в отримання даного документа складатиме до половини населення, у Центрі країни і м. Києві — до 10%, а на Заході це буде скоріше виключення. Передбачається, що видачею «Карт росіянина»  будуть займатися консульства на підставі особистої заяви про те, що людина вважає, що належить до російської культури, що його рідна мова російська.  

Куди приведуть нас такі перспективи? І що ми можемо запропонувати на противагу подібним впливам із зовні? Аби зберегти цілісність держави, не допустити багатомільйонної міграції за кордон, необхідно такі реформи, які б забезпечили нашим громадянам робочі місця, підвищили життєвий рівень, створили умови для демократичного розвитку суспільства. У іншому випадку нам доведеться дорого заплатити за різноманітні «карти», які нам нав’язують.