Профілактика грипу Друк
(3 Votes)
Архів новин Четвер, 29 жовтня 2009
Автор МаКарошКа   
Пам'ятка з профілактики грипу та інших гострих респіраторних інфекцій (ГРІ)

ГРІ — це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів. Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передачі вірусу грипу — повітряно-крапельний. Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

Профілактика захворювань.

Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРІ та ГРЗ.

Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

  • повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;
  • загартовування та часте провітрювання приміщень;
  • вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

  • Часто мити руки з милом, особливо після відвідування;
  • Прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні;
  • Широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.

На що необхідно звернути увагу:

  • Існують деякі особливості клінічного перебігу грипу у різних вікових группах. У дітей молодшого віку передусім можуть з'явитися симптоми нейротоксикозу (блювання, судоми) навіть на тлі субфебрильної температури тіла. У осіб похилого віку на тлі ГРВІ загострюються серцево-судинні захворювання, активуються хронічні вогнища інфекції, що суттєво впливає на клінічні прояви грипу.
  • Захворювання здебільшого починається гостро, з проявів загальної інтоксикації (озноб, відчуття жару, сильний головний біль, біль в очах). Хворого турбують загальна слабкість, ломота в попереку, крижах, суглобах, м'язовий біль, порушується сон. Привертає увагу вигляд обличчя хворого: гіперемія, одутлість, блискучі очі — загалом воно нагадує обличчя заплаканої дитини. Інкубаційний період при грипі коливається від декількох годин до 3 діб.
  • Здебільшого на другу добу хвороби з'являється сухий кашель, починає турбувати біль у грудях. На 3-5 добу кашель м'якшає, з'являється незначна кількість слизового мокротиння. Носове дихання порушене через набряк слизової оболонки.
  • Вже в перші години температура тіла може сягати 39-40°С, утримуватись на такому рівні 2-3 доби. Проте, якщо в подальшому гарячка продовжується або розвивається її друга хвиля (загалом триває довше 5-7 діб), це свідчить про розвиток бактеріальних ускладнень.
  • Лікування ГРВІ та грипу є складною проблемою, тому його має визначати лікар. Не потрібно займатись самолікуванням, це небезпечно! При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

Прес-служба МОЗ України

http://www.moz.gov.ua/ua/main/press/?docID=13923

Грип: клініка, лікування, профілактика

Грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) належать до найпоширеніших інфекційних хвороб, які можуть викликати епідемії та пандемії. Найвища інтенсивність та екстенсивність епідемічного процесу, спричинення значних соціальних та економічних збитків зумовлюють особливу актуальність проблеми контролю за даною групою інфекцій, особливо за грипом, на державному рівні.

 

Всупереч тривалим дослідженням, грип та його збудники залишаються найбільш дискутованими, і щороку людство повертається знову і знову до проблем, пов’язаних із ними. Сьогодні грип та ГРВІ реєструються на всіх континентах. Особливістю цих інфекцій є швидке поширення серед населення. Під час епідемічних спалахів хворіє до 50–60% населення ураженого регіону, що призводить до великих економічних збитків.

Показник смертності від неускладненого грипу становить 0,01–0,2%, але він різко збільшується, особливо у разі виникнення грипу в літніх і ослаблених людей, або у тих, хто має хронічні захворювання серця, легень, у малолітніх дітей. Із групи всіх ГРВІ особливе значення має захворюваність на грип. Зараз грип залишається неконтрольованою або малокерованою інфекцією. Збудники грипу та інших ГРВІ малостійкі до дії світлових і ультрафіолетових променів, дезінфікуючих речовин, підвищеної температури, однак добре зберігаються при низьких температурах.

Основне джерело грипу — хвора людина, яка заразна протягом усього періоду хвороби (5–7 днів), рідше — в період реконвалесценції, механізм передачі інфекції — краплинний. Небезпечні особи із стертим і безсимптомним перебігом хвороби, котрі продовжують вести активний спосіб життя. Уражаючи слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, віруси спричиняють катаральні явища, кашель і чхання, що призводить до масового потрапляння їх у повітря. Проте невисока їх стійкість зумовлює поширення збудників лише у межах помешкання, де перебуває хвора людина чи носій.

Епідемічний процес під час грипу різко інтенсифікується завдяки швидкому і масовому переміщенню людей, а також великому їх скупченню. За нинішніх умов збудники грипу здатні розповсюдитись у більшості країн протягом декількох місяців. На початку епідемій найчастіше уражаються діти та літні люди. Епідемічне і пандемічне поширення грипу зумовлюють лише віруси типу А.

Захворюваність, спричинена вірусом В, підвищується на спаді епідемій грипу А. Вірус грипу С спричиняє спорадичні захворювання. Інкубаційний період триває від декількох годин до 2 діб. Розрізняють типовий (з наявністю токсикозу і катаральних явищ) та атиповий грип. Характерні форми останнього — блискавична, без температури, без катаральних явищ. Типовий грип розпочинається раптово: хворого морозить, швидко наростає головний біль і підвищується температура тіла до 39–400С.

Біль локалізується в дільниці лоба, надбрівних дуг, очних яблуках. Незабаром приєднується біль і ломота в м’язах, крупних суглобах і попереку, з’являється відчуття жару. В наступні дні самопочуття хворого погіршується, наростає слабкість, дратує яскраве світло, шум. Тяжкий перебіг грипу супроводжується запамороченням, маренням, порушенням свідомості. У хворих закладає ніс, дере в горлі, вони часто чхають.

З’являється сухий кашель, який супроводжується болем за грудиною, часто приєднується осиплість голосу, трапляються носові кровотечі, нежить. У третини хворих відзначаються напади трахеїту: виникає надсадний кашель, лице синіє, очі "наливаються" кров’ю і сльозяться, з носа виділяється рідкий слиз. Під час огляду хворого привертає увагу гіперемія і одутлість обличчя, блиск очей, помірний кон’юнктивіт, сльозотеча.

М’яке піднебіння і задня стінка носоглотки гіперемійовані, дещо набряклі, виявляється енантема у вигляді дрібної зернистості. Артеріальний тиск має тенденцію до зниження. Тони серця ослаблені. У легенях часто жорстке або ослаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі хрипи. Багато реконвалесцентів відзначають швидку фізичну і розумову втому, дратівливість, такий стан може тривати 3–4 тижні. На тлі грипу можуть виникати різноманітні ускладнення: бронхіт, пневмонія, набряк легень і мозку, гайморит, фронтит, отит тощо.

Рідше виникають інфекційно–токсичний шок, міокардит, менінгіт, енцефаліт, а також загострення супровідних хронічних хвороб — ревматизму, туберкульозу, нефриту тощо. Діагностувати грип у період спалаху не тяжко, однак у міжепідемічний період підтвердити діагноз можна лише на підставі вірусологічних та серологічних досліджень. Під час епідемічних ускладнень важливого значення набуває організація своєчасної лікувальної допомоги населенню.

Виправдала себе практика медичного обслуговування хворих переважно вдома. У гарячковий період і наступні 2 дні хворий повинен дотримуватись ліжкового режиму. Рекомендується молочно–рослинна вітамінізована дієта, вживання великої кількості теплої підкисленої рідини (чай із лимоном, фруктові соки). Широко використовують гарячі напої з ягід калини, малини, настій квітів липи, бузини, листя суниць, евкаліпта, хвощу польового, квітів ромашки, а також гаряче молоко з медом.

Як відволікальні засоби, показані гірчичники на грудну клітку, литки і підошви. Призначення антибіотиків під час грипу неефективне. Показаннями до їх застосування можуть бути: наявність хронічного вогнища інфекцій, ознаки приєднання вторинної інфекції, різке ослаблення організму з вираженим імунодефіцитом, тривалість лихоманки більше, ніж 5 днів при вираженій інтоксикації.

З профілактичною метою призначення антибіотиків не лише не показане, але навіть шкідливе, оскільки вони можуть посилювати сенсибілізацію, імунодепресію. Якщо ж антибіотик необхідний, то вибір його визначається характером ускладнення, алергологічним анамнезом хворого, ступенем токсичності препарату тощо. У період епідемії грипу застосовуються різні протиепідемічні заходи. Зокрема, хворих ізолюють вдома, а при відповідних клінічних показаннях — у лікарні.

З метою раннього виявлення хворих здійснюють регулярний нагляд за дітьми у дошкільних закладах, а також за працівниками підприємств. Для зменшення кількості відвідувачів у поліклініках хворим надають медичну допомогу, переважно у домашніх умовах, тимчасово припиняють організацію масових заходів (фестивалів, концертів, зборів тощо).

Працівники лікувальних закладів, пологових будинків, яслів, а також торгових закладів і транспорту застосовують марлеві маски. У домашніх умовах носовички і посуд хворого дезінфікують кип’ятінням або хлоруванням. Для активної специфічної імунізації проти грипу останнім часом запропоновано інактивовану інтраназальну та парентеральну вакцину. Застосування інактивованих вакцин зменшує захворюваність у 1,5–2 рази.

В Україні зареєстровано наступні протигрипозні вакцини "Флюарикс", "Ваксигрип", "Інфлувак", "Грипол", які виготовляються іноземними фірмами. Всі вони містять антигени 3 типів вірусу, що суттєво збільшує їх ефективність.

Противірусну терапію бажано призначати в перші 2–3 дні хвороби, адже у пізніші терміни вона мало ефективна. Для цього необхідно використовувати один із наступних противірусних препаратів: – Ремантадин — дорослим вживати внутрішньо після їжі по 100 мг тричі на день в 1–й день, в 2–й і 3–й — по 100 мг двічі на день, в 4–й і 5–й — по 100 мг 1 раз.

Курс лікування 5 днів. – Таміфлю — по 75 мг двічі на добу, протягом 5 днів. – Арбідод — по 0,2 г до їжі тричі на день, протягом 3–5 днів. – Виразол (рибавірин) — дорослим по 0,2 г всередину, після їжі 3–4 рази на день протягом 3–5 днів. – Дейтифорин — дорослим внутрішньо до їжі по 0,1г тричі в 1–й день, на 2–й і 3–й — по 0,1 г двічі, на 4–й і 5–й — по 0,1 г 1 раз. З метою екстреної профілактики грипу та ГРВІ під час підвищення захворюваності уваги заслуговує 0,25–0,5% оксолінова мазь, якою необхідно змащувати слизову оболонку носа двічі–тричі в день, а для лікування необхідно змащувати слизову носа 3–4 рази на день протягом 4–5 днів захворювання.

Оксолін має противірусну дію у відношенні до вірусу грипу. Оксолінову мазь можна застосовувати як самостійно, так і в комбінації з ремантадином без будь–яких протипоказань. Особливо доцільно таку профілактику проводити серед студентів, військовослужбовців та інших масових колективів. Сезонні профілактичні заходи здійснюються в період підвищення захворюваності.

Для цього декілька тижнів можна застосовувати імуностимулювальні (метилурацил, амізон, аміксин) та загальнозміцнювальні препарати і процедури. Неспецифічні засоби профілактики грипу можуть бути суттєвим доповненням до вакцинації або навіть альтернативою їй. Насамперед, це фізичне виховання, загартування, рефлексопрофілактика тощо.

М.А. Колодій, головний лікар Харківської обласної клінічної інфекційної лікарні, кандидат медичних наук, доцент

Харківська обласна державна адміністрація / Головне управління охорони здоров'я / Медична газета