Прийди на пошту і забери свою газету сам, або Як працює Підволочиський районний вузол зв’язку? Друк
(2 Votes)
«Гомін Волі» Четвер, 12 липня 2012
Автор Н. Ліхновська   

Вже неодноразово в редакцію звертались з обуренням передплатники як нашої газети, так й інших видань: чому кореспонденцію приносять із запізненням  або взагалі не приносять? Чому журнали приносять не тим, хто їх насправді передплатив? Як працює Підволочиське районне відділення поштового зв’язку?

Люди скаржаться, і є на що: кожен, хто робить передплату видання, незалежно на який період часу — місяць, квартал чи рік, оплачує, крім вартості газети чи журналу, ще й додаткові кошти за послуги, тобто оплачує роботу працівників поштового відділення:  газету чи журнал йому мають вкинути у поштову скриньку.  Але останнім часом подібний «сервіс» не всім доступний.

За підтвердженням далеко ходити не треба. За моїми спостереженнями,  на вулицю Івана Мазепи вже другий тиждень не приносять кореспонденції.  Взагалі порожня поштова скринька! Ще місяць-два тому сяк-так, через 3 дні після дня виходу газети, приносили пошту, яку після того взагалі неможливо вважати «свіжою».  А вже другий тиждень як газет — катма. От якби людина не встигала оплатити якісь поштові послуги, то вже би раз за разом дзвонили і нагадували, що має борг.

Як мені повідомили у районному вузлі зв’язку, поштарка, яка обслуговувала вулиці Корольова та Мазепи, недавно розрахувалась. На її місце ще нової не прийняли. Інші листоноші по згаданих вулицях носити кореспонденцію не можуть, бо мають своєї роботи багато. Запропонували забрати газети самотужки, але виявилось, що тих нема. Досить того, що газети забирай сам, то ще й їх немає.

Далі я звернулась до начальника районного поштового вузла  Олени Плисюк, яка  пообіцяла, що в суботу, тобто 7 липня, всі газети на вулицях Корольова та Мазепи рознесуть по поштових скриньках, а також «з’ясують питання, чому немає ваших газет». Кореспонденції в суботу не було, а з’явилась хіба в понеділок.

А що робити старшим людям: не всі ж вони мають сили та здоров’я ходити за своїми газетами і перепитувати, чому минулого тижня пошта була, а цього — немає? Хіба старенький дідусь має йти за кілометр, щоб забрати те, що йому мала б принести поштарка? Можливо, люди би охочіше передплачували газети і заодно читали більше, якби робота була краще організованою.

Пам’ятаю, років 10 тому на пошті працювали сумлінні листоноші: листи майже завжди під хату доставляли, а газети були у поштовій скриньці саме в той день, коли виходили з друку.

        Наостанок виникає питання: «Для кого працює поштове відділення: для людей чи для «галочки»?»