Шановні відвідувачі! Ми раді вітати вас на сайті міста Підволочиськ!

Підволочиськ — стародавнє містечко, перша згадка про яке датована 1463 роком. У нестримному потоці важливих і дріб’язкових подій швидко минали роки і сторіччя, у вічність відходили страшні воєнні трагедії, зазнавали безслідної руїни рукотворні споруди, невпізнанно змінилося обличчя населеного пункту.

Сьогодні він відроджується, живучи по принципах об’єднання і творення, прагнучи вирішувати головні завдання свого стратегічного плану. Він невпинно міняється. І в єдиній та неповторній суті стародавнього і сучасного Підволочиська з’являється все більше нових граней.

Автор та власник сайту:
Кіндрат Дмитро Юрійович
Пошта:
Skype: Dmytro.Kindrat
Телефон: +38 (096) 101 29 65

 

Про сайт
  • Неофіційний

    Сайт містечка Підволочиськ

Сайт на реставрації.

Тимчасово можуть не працювати або некоректно відображатися сторінки.

Борис ДІДЕНКО: "Судіть нас за нашими ділами" Друк e-mail
(1 Проголосувало)
«Гомін Волі» П'ятниця, 22 жовтня 2010
Автор П. Гонтковський   

Інтерв'ю перед виборами

— Шановний Борисе Ва­сильовичу, на мою думку, ви маєте великі шанси стати ще раз головою селищної ра­ди, бо вами і вашою коман­дою багато зроблено остан­нім часом для жителів Підволочиська, а ви заявили, що знімаєте свою кандида­туру. Поясніть, будь ласка, чому так сталося?

— В 1998 році я був обра­ний головою селища перший раз і тоді більше як третина виборців віддали свої голоси за мене, хочу щоб читачі газети згадали, що в цей час виконуючим голови РДА був З.І Закалюк. Мені із зрозу­мілих причин швидко вдало­ся знайти спільну мову і позицію з цією людиною і ре­зультат не змусив довго себе чекати. Вперше за 50 років була почищена ливнева сис­тема до річки Збруч, частково було проведено ї! реконстру­кцію в центрі Підволочиська, чим вдалося ліквідувати пос­тійні затори біля аптеки під залізничними мостами. Пов­ністю було проведено ре­монт фасадів будинків в рай­центрі, було знайдено підхід до керівництва Львівської залізниці, Г.М. Кирпи і резуль­тат знову на лице. Заліз­ниця, вокзал та прилегла те­риторія стали одними з най­кращих в Україні, за що ви­конкомом селищної ради бу­ло присвоєно Г.М. Кирпі звання Почесного громадя­нина Підволочиська. При на­годі хочу подякувати членам моєї команди, людям, з якими тоді працював, це, зок­рема, заступнику голови се­лища Буднику Михайлу Сте­пановичу, секретарю селищ­ної ради Гуцайлюк Галині Степанівні, секретарю вико­навчого комітету Шептицькому Богдану Лукичу та керів­нику комунальної служби Пашовському Ярославу Іва­новичу і іншим, всіх не перечислити. Оця спільна робота та конструктивна позиція да­ли свій позитивний резуль­тат. На виборах 2002 року я отримав підтримку майже 70% виборців, але недовго тягнулась ідилія. Вже влітку 1998 року в район прийшла нова влада на чолі з Н.С. Миколюком, і в першу чергу по моїй вині ми не знайшли спі­льної позиції. Жив я тоді без Бога, не був тоді лагідним та покірним, а бунтував і ре­зультату не було. Щорічні ви­лучення із бюджету селищної ради досягали до півмільйона гривень в рік. При тому мені здавалося, що я чесно служив громаді. На виборах у 2006 році мене підтримали трошки більше 30% виборців. На жаль, із помаранчевою командою мені також не вда­лося знайти спільної мови. Виконком селищної ради працював як пожежна ко­манда, постійна ліквідація проривів на водопроводах, ямкові ремонти на дорогах, але нічого капітального Не було зроблено. Підволочиськ залишався сірим і неприваб­ливим містечком на фоні наших сусідніх райцентрів, але... Боже милосердя безмежне. Творець надав мені чудовий урок, урок Бо­жої любові, і все змінилося навкруги до неймовірності. Парадоксально, але мені вдалося знайти спільну пози­цію, здавалося із вчораш­ньою опозицією, з новою вла­дою в районі. Я маю на увазі голову РДА Валентина Анто­новича Хоптяна. І ми всі по­винні зрозуміти сьогодні ту велику життєву науку, якщо ми християни, що судити лю­дей потрібно не по їхніх сло­вах, а по їхніх ділах. На пер­ших порах новий керівник району піддав серйозній критиці як мою роботу, так і роботу виконкому в цілому. Я прийняв це як належне, тому що було за що і критика справедлива. Позитив в цьому, що В. Хоптян не тіль­ки критикував, а показав, що і як треба робити, на влас­ному прикладі. І сталося те. що сталося. Десь за 100 днів перебування голови РДА на посаді селище змінилося до невпізнанності. Обсяги робіт були виконані в таких роз­мірах, які не виконувалися за 10 попередніх років. Своєю телеграмою я подякував Пре­зиденту України В. Януковичу за призначення головою РДА в нашому районі В.А. Хоп­тяна. Я також подякував в ус­ній формі керівнику обласної державної адміністрації М.М. Цимбалюку.

 

— Отут, Борисе Васильо­вичу, я би хотів постаратися зрозуміти вас, і хочу щоб чи­тач зрозумів, в чому ж тут причина, що ви, як колишній активний прихильник пома­ранчевої команди, сьогодні так твердо підтримуєте ко­манду партії нинішньої вла­ди?

— За цю мою позицію я знову дякую Богові... Не заперечно, що мовчання на гріх є також гріх. Чбму ж я повинен називати біле чор­ним? Я знімаю свою канди­датуру з кандидата на посаду селищного голови на користь Галини Йосипівни Книшової (Круліцької). Тобто умовно можна сказати, що я людина вільна, але в мене залиша­ються зобов'язання подяки голові РДА В.А. Хоптяну. З приходом його до влади вперше з 1998 року в бюджет селища повернуто майже 300 тисяч гривень. Разом з керівником області Валентин Антонович безкоштовно виді­лив для райцентру майже півтисячі тонн щебеню, а ще півроку тому нам однієї ма­шини щебеню в борг ніхто не давав. Люди ніби пробуди­лися від сну, підприємці ви­ділили кошти для реконст­рукції центральної частини міста, міського парку, ста­діону. Очільник району на ці цілі виділив також і власні кошти.

— Борисе Васильовичу, враховуючи дефіцит газет­ної площі, хотілось би, щоб на завершення ви сказали декілька слів по виборах.

— Я вже говорив, що під­тримувати людей потрібно за їхні конкретні справи, а не за приналежність до тієї чи іншої партії. По іншому поступати нерозумно, якщо сьогодні ми віддамо кредит довіри команді Хоптяна, ми отримаємо логічне продов­ження початих хороших справ, піднесення еконо­міки району, створення нових робочих місць, напов­нення бюджету району, що дасть змогу матеріально допомогти соціально незахищеним людям створити найоптимальніші умови роботи бізнесу. При добро­му бюджеті можна за­безпечити ритмічною зарп­латою працівників меди­цини, культури, освіти. Кра­щими стануть наші дороги і в цілому благоустрій наших сіл. Якщо ми віддамо як­найбільше своїх голосів у підтримку команди В.А. Хоп­тяна, то йому, без сумніву, вдасться якнайбільше при­нести користі для району. Чиновники в нашій столиці не зможуть проігнорувати результатів нашого голосу­вання 31 жовтня. Будьмо розумні. По мажоритарному виборчому округу від Під­волочиська проголосуймо за В.А. Хоптяна, більш гід­ного кандидата в депутати райради від нього немає.

На голову Підволочиської селищної ради прошу під­тримати кандидатуру Гали­ни Книшової, яка на сьо­годні працює керуючою справами Підволочиської районної ради. Інших канди­датів на селищного голову, поважаючи усіх їх, закликаю зробити те, що зробив я — зняти свої кандидатури на користь Галини Йосипівни Книшової. Всім виборцям Підволочиська та нашого району, і не тільки вибор­цям, бажаю доброго здоро­в'я, Божого благословення.

— Дякую за інтерв'ю.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

2007–2013
Сайт містечка Підволочиськ
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать сайту містечка Підволочиськ (їх авторам) та охороняються законом України
"Про авторське право і суміжні права".
Публікації авторів можуть не співпадати з думкою редакції cайту містечка Підволочиськ.
При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.