Борис ДІДЕНКО: "Судіть нас за нашими ділами" Друк
(1 Проголосувало)
«Гомін Волі» П'ятниця, 22 жовтня 2010
Автор П. Гонтковський   

Інтерв'ю перед виборами

— Шановний Борисе Ва­сильовичу, на мою думку, ви маєте великі шанси стати ще раз головою селищної ра­ди, бо вами і вашою коман­дою багато зроблено остан­нім часом для жителів Підволочиська, а ви заявили, що знімаєте свою кандида­туру. Поясніть, будь ласка, чому так сталося?

— В 1998 році я був обра­ний головою селища перший раз і тоді більше як третина виборців віддали свої голоси за мене, хочу щоб читачі газети згадали, що в цей час виконуючим голови РДА був З.І Закалюк. Мені із зрозу­мілих причин швидко вдало­ся знайти спільну мову і позицію з цією людиною і ре­зультат не змусив довго себе чекати. Вперше за 50 років була почищена ливнева сис­тема до річки Збруч, частково було проведено ї! реконстру­кцію в центрі Підволочиська, чим вдалося ліквідувати пос­тійні затори біля аптеки під залізничними мостами. Пов­ністю було проведено ре­монт фасадів будинків в рай­центрі, було знайдено підхід до керівництва Львівської залізниці, Г.М. Кирпи і резуль­тат знову на лице. Заліз­ниця, вокзал та прилегла те­риторія стали одними з най­кращих в Україні, за що ви­конкомом селищної ради бу­ло присвоєно Г.М. Кирпі звання Почесного громадя­нина Підволочиська. При на­годі хочу подякувати членам моєї команди, людям, з якими тоді працював, це, зок­рема, заступнику голови се­лища Буднику Михайлу Сте­пановичу, секретарю селищ­ної ради Гуцайлюк Галині Степанівні, секретарю вико­навчого комітету Шептицькому Богдану Лукичу та керів­нику комунальної служби Пашовському Ярославу Іва­новичу і іншим, всіх не перечислити. Оця спільна робота та конструктивна позиція да­ли свій позитивний резуль­тат. На виборах 2002 року я отримав підтримку майже 70% виборців, але недовго тягнулась ідилія. Вже влітку 1998 року в район прийшла нова влада на чолі з Н.С. Миколюком, і в першу чергу по моїй вині ми не знайшли спі­льної позиції. Жив я тоді без Бога, не був тоді лагідним та покірним, а бунтував і ре­зультату не було. Щорічні ви­лучення із бюджету селищної ради досягали до півмільйона гривень в рік. При тому мені здавалося, що я чесно служив громаді. На виборах у 2006 році мене підтримали трошки більше 30% виборців. На жаль, із помаранчевою командою мені також не вда­лося знайти спільної мови. Виконком селищної ради працював як пожежна ко­манда, постійна ліквідація проривів на водопроводах, ямкові ремонти на дорогах, але нічого капітального Не було зроблено. Підволочиськ залишався сірим і неприваб­ливим містечком на фоні наших сусідніх райцентрів, але... Боже милосердя безмежне. Творець надав мені чудовий урок, урок Бо­жої любові, і все змінилося навкруги до неймовірності. Парадоксально, але мені вдалося знайти спільну пози­цію, здавалося із вчораш­ньою опозицією, з новою вла­дою в районі. Я маю на увазі голову РДА Валентина Анто­новича Хоптяна. І ми всі по­винні зрозуміти сьогодні ту велику життєву науку, якщо ми християни, що судити лю­дей потрібно не по їхніх сло­вах, а по їхніх ділах. На пер­ших порах новий керівник району піддав серйозній критиці як мою роботу, так і роботу виконкому в цілому. Я прийняв це як належне, тому що було за що і критика справедлива. Позитив в цьому, що В. Хоптян не тіль­ки критикував, а показав, що і як треба робити, на влас­ному прикладі. І сталося те. що сталося. Десь за 100 днів перебування голови РДА на посаді селище змінилося до невпізнанності. Обсяги робіт були виконані в таких роз­мірах, які не виконувалися за 10 попередніх років. Своєю телеграмою я подякував Пре­зиденту України В. Януковичу за призначення головою РДА в нашому районі В.А. Хоп­тяна. Я також подякував в ус­ній формі керівнику обласної державної адміністрації М.М. Цимбалюку.

 

— Отут, Борисе Васильо­вичу, я би хотів постаратися зрозуміти вас, і хочу щоб чи­тач зрозумів, в чому ж тут причина, що ви, як колишній активний прихильник пома­ранчевої команди, сьогодні так твердо підтримуєте ко­манду партії нинішньої вла­ди?

— За цю мою позицію я знову дякую Богові... Не заперечно, що мовчання на гріх є також гріх. Чбму ж я повинен називати біле чор­ним? Я знімаю свою канди­датуру з кандидата на посаду селищного голови на користь Галини Йосипівни Книшової (Круліцької). Тобто умовно можна сказати, що я людина вільна, але в мене залиша­ються зобов'язання подяки голові РДА В.А. Хоптяну. З приходом його до влади вперше з 1998 року в бюджет селища повернуто майже 300 тисяч гривень. Разом з керівником області Валентин Антонович безкоштовно виді­лив для райцентру майже півтисячі тонн щебеню, а ще півроку тому нам однієї ма­шини щебеню в борг ніхто не давав. Люди ніби пробуди­лися від сну, підприємці ви­ділили кошти для реконст­рукції центральної частини міста, міського парку, ста­діону. Очільник району на ці цілі виділив також і власні кошти.

— Борисе Васильовичу, враховуючи дефіцит газет­ної площі, хотілось би, щоб на завершення ви сказали декілька слів по виборах.

— Я вже говорив, що під­тримувати людей потрібно за їхні конкретні справи, а не за приналежність до тієї чи іншої партії. По іншому поступати нерозумно, якщо сьогодні ми віддамо кредит довіри команді Хоптяна, ми отримаємо логічне продов­ження початих хороших справ, піднесення еконо­міки району, створення нових робочих місць, напов­нення бюджету району, що дасть змогу матеріально допомогти соціально незахищеним людям створити найоптимальніші умови роботи бізнесу. При добро­му бюджеті можна за­безпечити ритмічною зарп­латою працівників меди­цини, культури, освіти. Кра­щими стануть наші дороги і в цілому благоустрій наших сіл. Якщо ми віддамо як­найбільше своїх голосів у підтримку команди В.А. Хоп­тяна, то йому, без сумніву, вдасться якнайбільше при­нести користі для району. Чиновники в нашій столиці не зможуть проігнорувати результатів нашого голосу­вання 31 жовтня. Будьмо розумні. По мажоритарному виборчому округу від Під­волочиська проголосуймо за В.А. Хоптяна, більш гід­ного кандидата в депутати райради від нього немає.

На голову Підволочиської селищної ради прошу під­тримати кандидатуру Гали­ни Книшової, яка на сьо­годні працює керуючою справами Підволочиської районної ради. Інших канди­датів на селищного голову, поважаючи усіх їх, закликаю зробити те, що зробив я — зняти свої кандидатури на користь Галини Йосипівни Книшової. Всім виборцям Підволочиська та нашого району, і не тільки вибор­цям, бажаю доброго здоро­в'я, Божого благословення.

— Дякую за інтерв'ю.