Зарплата в конверті — вигода чи небезпека? Друк
(1 Проголосувало)
РЦЗ П'ятниця, 12 квітня 2013
Автор Микола Могачевський   

Мінімізація легальних доходів найманих працівників не приносить нікому користі. Передусім, необхідно зазначити, що керівник підприємства, установи або організації чи фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності за невиплату заробітної плати чи інших установлених законом виплат несе кримінальну відповідальність, передбачену ст. 175 Кримінального кодексу України.

Тому, виплачуючи заробітну плату в конвертах, керівник постійно повинен бути готовий до перевірки фахівців прокуратури чи податкової інспекції. Окрім того, виплачуючи працівникам неофіційну зарплату, роботодавці вимушені вести подвійну бухгалтерію, що в жодному разі не сприяє ефективному веденню бізнесу та використанню обігових грошових коштів.

Працівника, який отримує нелегальну заробітну плату, важко притягнути до матеріальної відповідальності. Слід зазначити, що фінансові санкції до працівника за різні порушення пропорційні розміру його середнього місячного заробітку. Отож, чим нижчий розмір заробітної плати, тим менші матеріальні відшкодування за заподіяні збитки.

Закликаємо роботодавців докласти максимум зусиль для ведення соціально відповідального бізнесу, оформлювати трудові відносини з найманим персоналом відповідно до вимог чинного законодавства України.

Нагадуємо:

  • виплата заробітної плати працівникам повинна здійснюватися у першочерговому порядку. Всі інші платежі підприємство провадить після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону України «Про оплату праці»);
  • своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть залежати від здійснення інших платежів та їх черговості (ст. 24 Закону України «Про оплату праці»);
  • час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку: не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду або окладу (ст. 113 Кодексу законів про працю України);
  • заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у терміни, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів (ст. 115 Кодексу законів про працю України).